Астрофотографія: поради щодо фотографування нічного неба й зірок

Стояти під відкритим нічним небом і вдивлятися в зірки – це дивовижне відчуття. Сьогодні завдяки розвитку технологій фотозйомки вийти на вулицю та зняти диво нічного неба просто, як ніколи раніше.

У цій статті ми розглянемо принципи астрофотографії та обладнання потрібне для нічної зйомки, зокрема для зйомки сповільненого відео та зоряного сліду, а також обговоримо найкращі методи нічної зйомки та налаштування камери.

Перш ніж вирушати на зйомку, обов’язково дізнайтеся прогноз погоди — щоб отримати чудові знімки зірок, нічне небо має бути чисте. Тим не менш, хмарність може надати вашим знімкам атмосфери нічного неба, тож будьте винахідливі й використовуйте погодні умови у своїх інтересах. Стежте за вітром: якщо хмари відносно нерухомі, вони не будуть надто розмитими на знімках з довгою витримкою.

Візьміть запасні батареї та карти пам’яті, ліхтарик і теплий одяг. Не забувайте тримати батареї в кишенях, адже на холоді вони розряджаються швидше.

Щоб отримати якомога якісніші знімки нічного неба, необхідно заглибитись у природу якнайдалі від світлового забруднення. Для визначення місць, що підходять для зйомки, можна використовувати різні онлайн-ресурси, як-от карти світлового забруднення та шкала Бортля. Шукайте тихе місце без штучного освітлення. Міські вогні затьмарюватимуть зірки, як і повний або навіть половинний місяць, тому при плануванні зіркової фотосесії звіртеся з місячним календарем.

Найкращий час для фотографування Чумацького Шляху у північній півкулі – з березня по вересень, коли він перебуває найвище в небі. Намагайтеся знімати з півночі до п’ятої ранку, краще за все – у ніч з молодим місяцем. У південній півкулі сезон Чумацького Шляху триває довше – з лютого до кінця жовтня. Перевіряйте вебсайти та застосунки, щоб дізнатися точний час астрономічних явищ і спланувати місце й час зйомки.

Під час зйомки зоряного неба важливо контролювати роботу камери, тому ввімкніть ручний (M) режим і спробуйте різні настройки, про які йдеться далі.

• Витримка: зірки рухаються разом з обертанням Землі, тому, якщо ви хочете зафіксувати їх як чіткі світні крапки, встановіть витримку в межах від 6 до 20 секунд. Збільшення витримки понад цей час призведе до появи зоряних слідів.
• Діафрагма: вам також знадобиться встановити ширшу діафрагму (в ідеалі від f/1,4 до f/2,8, але f/4 теж підійде, якщо у вас немає швидкого об’єктива). Завдяки цьому в камеру потраплятиме максимальна кількість світла за відносно короткої витримки. Пам’ятайте, що за широкої діафрагми зменшується глибина різкості. Це означає, що всі близькі об’єкти не будуть у фокусі.
• ISO: третій фактор, який впливає на експозицію фотографій, – настройка ISO. Що вищий показник ISO, то чутливіша матриця до світла, яке потрапляє на неї через діафрагму. Але якщо зробити його надто високим, ваші знімки виглядатимуть зернистими. Переконайтеся, що діафрагма й витримка вас задовольняють, перш ніж експериментувати з налаштуваннями ISO. Спочатку спробуйте ISO 1600 і регулюйте його, щоб побачити, як це впливатиме на результат.

Фотозйомка нічного неба може поставити під сумнів здатність будь-якої камери до автофокусування. Можливо, варто перемикнутися на ручний фокус за допомогою перемикача AF/MF на корпусі об’єктива Canon. Якщо на вашому об’єктиві немає такого перемикача, виберіть режим MF у меню камери. Бездзеркальні камери, як-от Canon EOS R6 Mark III та EOS R8, дозволяють переглядати сцену в збільшеному режимі як в електронному видошукачі, так і на задньому екрані для надточного ручного фокусування. Ще один бонус – автоматичне збільшення яскравості зображення у видошукачі.

Камери з високим числом мегапікселів, як-от Canon EOS R5 Mark II, можуть вплинути на якість фотографій нічного неба, дозволяючи зберегти найдрібніші деталі на знімках зірок. Залежно від цього найменші й найслабші зірки або буде добре видно, або вони будуть взагалі відсутні. Такий рівень деталізації зокрема важливий, якщо плануєте зробити відбитки своїх знімків зоряного нічного неба*.

Об’єктиви зі "швидкою" діафрагмою завжди кращі для фотографування зірок, і вони не завжди надто дорогі. Наприклад, Canon RF 35mm F1.8 Macro IS STM – чудовий об’єктив для астрофотографії. Його помірно широке поле огляду охоплює велику ділянку нічного неба, швидка діафрагма пропускає багато світла, а оптична стабілізація зображення дозволяє знімати вночі з рук. Для зйомки масштабних кадрів Чумацького Шляху ідеально підійдуть об’єктиви Canon RF 16mm F2.8 STM, Canon RF 24mm F1.8 MACRO IS STM або надтонкий об’єктив Canon RF 28mm F2.8 STM, що поєднують широкий кут огляду й швидку діафрагму в компактному корпусі.

Якщо ви віддаєте перевагу універсальності об’єктивів зі змінною фокусною відстанню, Canon RF 24-105mm F4-7.1 IS STM дозволить вам знімати як із широким полем огляду, так і в режимі телеоб’єктива, тобто ним можна користуватися як для портретної зйомки, так і для фотографування дикої природи. Він також має систему стабілізації зображення, що дозволяє сповільнювати спуск затвора під час зйомки з рук. Для фотографів, яким потрібна вища якість на цьому діапазоні фокусних відстаней, Canon RF 24-105mm F4L IS USM забезпечує оптику професійного рівня серії L та повний захист від несприятливих погодних умов.

Canon RF 28-70mm F2L USM — вражаючий стандартний варіооб’єктив для астрофотографії з неймовірно швидкою максимальною діафрагмою f/2. Для збільшення ширини з ширшого кінця, де кілька міліметрів мають велике значення, спробуйте модель Canon RF 24-70mm F2.8L IS USM.

Canon RF 15-35mm F2.8L IS USM, надширококутний варіооб’єктив, дозволяє охоплювати величезні ділянки нічного неба, пропонуючи при цьому швидку діафрагму та гнучкий діапазон масштабування. Більш портативні об’єктиви Canon RF 10-20mm F4L IS STM та Canon RF 14-35mm F4L IS USM є непоганою альтернативою — вони повільніші лише на один f-крок та забезпечують ще більше максимальне поле огляду, а Canon RF 16-28mm F2.8 IS STM є ще одним світлосильним та легким об’єктивом.

Canon RF 14MM F1.4L VCM, ймовірно, є найкращим об’єктивом Canon для зйомки нічного неба: він поєднує широкий кут огляду з дуже швидкою діафрагмою, що дозволяє «заморозити» рух зірок. Подібно до інших світлосильних ширококутних гібридних об’єктивів RF, він оснащений передовими оптичними технологіями Canon для створення красивих і чітких фотографій нічного неба, та при цьому є надзвичайно легким. Дізнайтеся більше про те, чому об’єктиви RF можуть стати вам в нагоді під час зйомки вночі, з нашого посібника про найкращий комплект Canon для зйомки за умов низького освітлення*.

Якщо ви шукаєте легкий та доступний об’єктив зі змінною фокусною відстанню для бездзеркальної камери APS-C, як-от Canon EOS R100 або EOS R50, об’єктив Canon RF-S 10-18mm f/4.5-6.3 IS STM забезпечує надшироке поле огляду, що чудово підходить для ефектних знімків нічного неба, і важить при цьому всього 150 г.

Щоб поліпшити свої фотографії нічного неба, додайте до них інші елементи, щоб збільшити їхній візуальний інтерес: хороші варіанти – будівлі, дерева, гори або озера, що відбивають світло. Іноді зірки, сфотографовані самі по собі, бувають позбавлені перспективи або індивідуальності, тому завжди шукайте щось унікальне, що можна додати до фотографії.

Традиційний прийом для збереження різкості сцени на всьому діапазоні від переднього до заднього плану полягає в налаштуванні об’єктива на його гіперфокальну відстань. Існує безліч застосунків для смартфонів, які можуть розрахувати цю відстань за вас. Багато сучасних об’єктивів не мають шкали фокусної відстані, проте в більшості камер Canon EOS R фокусна відстань відображається у видошукачі під час використання об’єктивів RF.

Для точного ручного фокусування можна перевірити різні ділянки на задньому екрані камери в режимі попереднього перегляду зі збільшенням, але з огляду на малу глибину різкості з широкою діафрагмою зберегти всю сцену у фокусі може бути неможливо. Також можна зробити два чи більше знімків із різними параметрами фокусу та експозиції (окремо для ділянок переднього плану та далекого зоряного неба), а потім об’єднати їх в одне зображення за допомогою фоторедактора з масками шарів, наприклад Adobe Photoshop¹.

Якщо ви хочете зафіксувати все в одному кадрі, але області переднього плану дуже темні, спробуйте висвітлити їх за допомогою спалаху, наприклад Canon Speedlite EL-10, подаючи один або кілька імпульсів світла під час тривалої експозиції. Ви також можете проявити творчий підхід, висвітлюючи певні об’єкти переднього плану та цікаві ділянки сцени під час тривалої експозиції ліхтариком або фарами автомобіля, якщо ви приїхали на ньому на місце зйомки.

Зйомка фантастичних ліній світла, що показують рух зірок – непросте завдання, але освоїти цю техніку можна за допомогою кількох простих кроків. Почніть з пошуку Північного полюса, що легко зробити за допомогою програми зіркової карти на смартфоні. Станьте так, щоб Північний полюс (або Південний полюс, якщо ви знаходитесь у південній півкулі) був у фокусній точці вашої композиції, і налаштуйте довгу витримку, внаслідок чого навколо центральної точки сформується круговий візерунок. Пам’ятайте, що для будь-якої зйомки з довгою витримкою важливо використовувати штатив, щоб уникнути розмиття.

Зірки не випромінюють багато світла, тому для створення чітких зоряних слідів вам знадобиться високий показник ISO (800, 1600 або більше). Трохи поекспериментуйте, перш ніж установити довгу витримку — що вищий показник ISO, то ймовірніше на зображенні з’являться шуми.

Хоча зіркам потрібно 24 години, щоб зробити повний оберт на небі, ефект кругового зоряного сліду може бути досягнутий за тривалої експозиції від 60 до 90 хвилин. Якщо ви знімаєте в північній півкулі, то, визначивши місцезнаходження Полярної зірки на нічному небі, ви отримаєте точку відліку, навколо якої обертатимуться інші зірки.

Для більшості камер найдовша витримка становить 30 секунд. Тому для того, щоб установити тривалішу експозицію, налаштуйте параметри витримки в ручному (M) режимі. Це дає змогу тримати затвор відкритим скільки завгодно. Установіть фокус на нескінченність і, коли все буде готове, спробуйте витримати експозицію близько 30 хвилин. Після цього знову перегляньте фото. Можливо, вам знадобиться кілька спроб і трохи терпіння, але врешті-решт ви досягнете бажаного результату.

Інший варіант – сповільнена відеозйомка нічного неба. Це можна зробити вручну, знімаючи серію фото та об’єднуючи їх у відео, проте більшість камер, зокрема Canon EOS R6 Mark III, EOS R8 та EOS R50 мають режим зйомки покадрового відео. Цей режим застосовує вбудований інтервалометр для автоматичної зйомки кадрів та об’єднання їх у один відеофайл, готовий до поширення.

Установіть камеру на штатив та ввімкніть ручну експозицію в режимі відео. Налаштуйте витримку близько 20 секунд або менше, потім відрегулюйте діафрагму та ISO, щоб отримати правильну експозицію (зазвичай підійде f/4 та ISO 640). Зробіть пробний знімок і перегляньте результати, скоригувавши налаштування експозиції.

Далі в меню виберіть режим покадрового відео та встановіть інтервалометр для зйомки кадрів через кожні кілька хвилин. Загальний час зйомки серії залежить від того, якої довжини має бути сповільнене відео нічного неба, а також від частоти кадрів, яку ви оберете. Наприклад, послідовність із 60 знімків із частотою 30 кадрів на секунду дозволить отримати двосекундне відео.

Правильно створене сповільнене відео зірок може вражати уяву, адже здається, нібито небо поступово обертається на ваших очах. Якщо вам пощастить або ви заплануєте зйомку на період метеоритного дощу, зірки, що падають, проходитимуть крізь кадр, додаючи ефекту галактичного дива. Дізнайтеся, як професіонали знімають це приголомшливе небесне явище, у нашому посібнику з фотографування метеоритних дощів*.


Автори: Метью Річардс (Matthew Richards) і Маркус Хокінс (Marcus Hawkins)


^{* Матеріал доступний не всіма мовами.
1. Adobe та Photoshop — зареєстровані торговельні марки або торговельні марки компанії Adobe в США та/або в інших країнах.}