Керування експозицією

Ці два знімки зроблено з однаковою експозицією, але з різною діафрагмою. Зображення зліва знято з невеликою діафрагмою, що забезпечило відносно велику глибину різко зображуваного простору, тому у фокусі опинилися великі області. Збільшення діафрагми на знімку справа призвело до зменшення глибини різко зображуваного простору, тому ділянки, що опинилися у фокусі, значно менші.

Витримка затвора

Витримка — це відрізок часу, протягом якого світло потрапляє на сенсор. Її вимірюють у секундах. Щоб самостійно керувати витримкою, але не відмовлятися від автоматичного налаштування експозиції, перейдіть у режим «Пріоритет витримки» (Tv).

Щоб «заморозити» на знімку швидку дію (течію води тощо), витримка має бути короткою, наприклад 1/1000 с. Довгу витримку слід використовувати, щоб передати рух, наприклад отримати розмите зображення течії струмка.

Якщо порівняти ці два знімки, зроблені з дуже схожою експозицією, але з різною витримкою, можна побачити, як впливає довга витримка на вигляд течії води на фото. Для зйомки з довгою витримкою потрібно використовувати штатив або упор, щоб запобігти тремтінню камери.

ISO

Значення ISO визначає світлочутливість сенсора зображення. Змінюючи цю настройку, можна збільшити кількість світла, яке потрапляє на сенсор, що забезпечує гнучкі можливості для налаштування витримки та діафрагми. Мінімальне значення чутливості зазвичай дорівнює 100 одиницям ISO. Що більша ця величина, то більша чутливість.

Неправильний вибір значення ISO негативно впливає на якість зображення. На ньому можуть виникнути зернистість або шум, а кольори можуть виявитися тьмяними. Зазвичай рекомендовано вибирати якомога менші значення чутливості ISO.

Зображення праворуч набагато темніше, ніж ліворуч. Щоб мати змогу швидко фотографувати без штатива, потрібно використовувати коротку витримку й компенсувати її збільшенням чутливості ISO. Вибране цього разу значення 1250 одиниць не має негативного впливу на якість зображення.

Регулювання параметрів експозиції

Керування експозицією полягає в маніпулюванні трьома згаданими вище настройками. Наприклад, якщо зменшити витримку для «заморожування» швидкої дії, можна отримати зображення з недостатньою експозицією. З метою компенсації потрібно збільшити діафрагму. Аналогічно, якщо ви зменшуєте діафрагму, щоб збільшити область фокусування на передньому та задньому плані, потрібно збільшити витримку. Щоб досягти належної експозиції, можна також змінити значення чутливості ISO. Для наочності зв’язок між цими настройками часто показують у вигляді трикутника експозиції.

За допомогою диска експокорекції можна зробити зображення темнішим або світлішим. Якщо вибрати від’ємне значення, експозиція стане меншою, а зображення — темнішим. Якщо вибрати додатне число, експозиція збільшиться, а зображення буде світлішим.

Ці дві фотографії, вочевидь, зроблено з різною експозицією, хоча освітленість під час зйомки була однакова. Знімок ліворуч надто темний (експозиція недостатня), а знімок праворуч надто світлий (експозиція завелика). Виправити ситуацію можна за допомогою функції корекції експозиції.

Змінюючи експозицію таким чином, можна досягти цікавого творчого ефекту. Якщо зробити зображення темнішим, можна підкреслити настрій та поглибити кольори, що особливо актуально для пейзажної фотографії. Якщо збільшити експозицію, затінені ділянки стануть яскравішими, а знімок виглядатиме сучаснішим.

Використовуючи брекетинг експозиції, можна зняти сюжет із кількома значеннями експозиції, щоб потім вибрати найкращий знімок. Виберіть значення в діапазоні 1–3 поділок на шкалі експозиції та ввімкніть автоматичний режим коригування настройок.

Під час наступної зйомки спробуйте поекспериментувати з різними настройками й подивіться, як це впливатиме на фотографії.