Пояснення принципів фотографування в режимі HDR

Досягнення ідеального балансу між світлом і тінню є постійним викликом для фотографів. Незалежно від того, чи це яскравий захід сонця, портрет у контровому світлі або міський пейзаж у сутінках, висококонтрастні сцени часто ставлять фотографів перед вибором: засвічені ділянки чи невиразні тіні. Зйомка у високому динамічному діапазоні (або HDR) усуває цю проблему, дозволяючи розкрити більше деталей у всьому діапазоні яскравості. У нових камерах Canon зйомка в режимі HDR пройшла шлях від складної техніки, яка потребувала використання штатива, до інструмента, яким легко скористатися просто з камери.

«Технологія HDR присутня в камерах Canon уже більше десяти років, — зазначає Тібор Сьоветеш, менеджер з продукту Canon Europe. — Коли ця функція вперше з’явився в камері EOS 5D Mark III, головним проривом стало те, що камера могла автоматично поєднувати кілька експозицій, тож користувачам більше не потрібно було обробляти знімки вручну. З появою HDR PQ та формату файлів HEIF можливості JPEG значно розширилися: файли стали меншими, кольори яскравішими, деталізація кращою, а динамічний діапазон ширшим».

У 2012 р. з’явився перший вбудований режим HDR у лінійці камер Canon EOS, зокрема камері EOS 5D Mark III, здатний поєднувати три експозиції в один файл формату JPEG із покращеною деталізацією світлих і темних ділянок. Через вісім років Canon EOS-1D X Mark III встановила новий стандарт, ставши першою камерою Canon із можливістю зйомки у форматі HDR PQ (перцепційне квантування), що забезпечує високий динамічний діапазон в одному 10-бітному зображенні HEIF.

Сьогодні майже всі камери серії EOS R підтримують HDR у тій чи іншій формі — від брекетингу автоекспозиції до вбудованої функції накладання кадрів та зйомки HDR PQ у режимі одного кадру.

Традиційний режим HDR передбачає зйомку кількох кадрів, зазвичай одного кадру з недостатньою експозицією, одного кадру з правильною експозицією та одного з надмірною, і об’єднання їх в одне зображення, яке зберігає деталізацію як затінених, так і світлих ділянок. Режим брекетингу автоекспозиції у камерах Canon автоматизує цей процес, спрощуючи зйомку серії кадрів для подальшого об’єднання в програмі Canon Digital Photo Professional (DPP) або іншому програмному забезпеченні.

Вбудоване накладання кадрів HDR виводить цей процес на новий рівень, усуваючи потребу в програмному забезпеченні та об’єднуючи кілька експозицій прямо в камері для отримання готового зображення у форматі JPEG. Цей спосіб ідеально підходить для зйомки статичних сцен, наприклад пейзажів, інтер’єрів чи архітектури, коли важливо досягти максимальної точності передачі тонів.

Традиційний режим HDR лишається оптимальним варіантом для досягнення максимально широкого динамічного діапазону, адже поєднання кількох кадрів у форматі RAW дозволяє максимально розкрити потенціал сенсора камери.

Якщо ви хочете відтворити абсолютно всі деталі, від найтемніших до найсвітлішіих ділянок», — пояснює Тібор, — «звичайне накладання кадрів HDR забезпечує найбільшу гнучкість і найширший динамічний діапазон».

Під час зйомки з тривалою експозицією штатив залишається необхідним для зйомки статичних сцен (рухомі об’єкти можуть спричиняти ореоли, як видно на прикладі нижче), але завдяки вбудованій стабілізації зображення (IBIS) і об’єктивам зі стабілізатором знімати з рук у режимі HDR стало значно легше.

«Сьогодні зйомка в режимі звичайного HDR стала набагато простішою, — каже Тібор. — Раніше для точного вирівнювання кадру був потрібен штатив, але завдяки роботі IBIS та оптичної стабілізації можна знімати з рук навіть протягом 1, 2 або 3 секунд. З рук можна знімати набагато більше, ніж зі штативом, за умови, що в кадрі відсутні рухомі об’єкти».

Якщо традиційний режим HDR об’єднує кілька кадрів, то HDR PQ дозволяє отримати той самий результат одразу в одному знімку. Камера фіксує додаткову інформацію про світлі й темні ділянки в 10-бітному файлі HEIF, забезпечуючи більш плавні переходи кольорів, більш природні відтінки та значно ширший динамічний діапазон. А оскільки для HDR PQ потрібен лише один кадр, це усуває розмиття через рух та виникнення ореолів, що є великою перевагою під час зйомки об’єктів, що рухаються.

«З HDR PQ ви отримуєте ширший динамічний діапазон лише з одного кадру, — пояснює Тібор. — Тому цей режим ідеально підходить для зйомки об’єктів, що рухаються, як-от тварини, діти або люди, що проходять повз. Ореоли на знімках відсутні, знімати можна без штатива, а файли меншого розміру дозволяють робити більше кадрів, не переповнюючи карту пам’яті».

Файли HEIF можна переглядати безпосередньо на моніторах із підтримкою HDR або сучасних телевізорах (через стандартний HDMI-кабель прямо з камери), отримуючи повний діапазон тонів без додаткової обробки. Їх також можна конвертувати у формат JPEG або TIFF прямо в камері або в програмі DPP, щоб знімками щоб зручно ділитися.

Незважаючи на високу якість, файли HEIF менші за RAW, TIFF і навіть JPEG, що дозволяє зберігати високу деталізацію, не займаючи при цьому багато пам’яті. Завдяки природному й реалістичному відтворенню кольорів, відтінки виглядають натуральними та з непомітними переходами, близькими до того, як це бачить людське око.

Обидва варіанти HDR мають свої переваги, і те, який із них обрати, залежить від того, що ви знімаєте, і бажаного рівня контролю над кінцевим знімком. Традиційний режим HDR забезпечує повну гнучкість і чудово підходить для тих, хто любить обробку й прагне створити певну атмосферу кадру. HDR PQ, навпаки, створений для простоти й максимально природного результату. Він забезпечує той самий розширений діапазон тонів в одному кадрі, дозволяючи передати сцену так, як ви її бачили на власні очі, без необхідності подальшої обробки.

«HDR PQ підійде тим, хто хоче отримувати ідеальний результат одразу після зйомки, — пояснює Тібор. — Вам не треба думати про брекетинг або об’єднання кадрів — один знімок уже включає весь динамічний діапазон. Але якщо ви хочете поекспериментувати або створити унікальний стиль знімка, використовуйте традиційний режим HDR із накладанням кадрів».

Тепер давайте порівняємо динамічний діапазон різних форматів файлів.

Динамічний діапазон визначає, скільки деталей камера може зафіксувати в найтемніших і найсвітліших ділянках кадру. Що ширший діапазон, то більше інформації камера захоплює в обох випадках, що дозволяє бачити найдрібніші деталі у таких ділянках, як яскраві хмари, зберігаючи при цьому текстуру темних ділянок.

Цей діапазон часто оцінюють у ступенях блокування світла. Один ступінь передбачає збільшення або зменшення кількості світла вдвічі, тому різниця у два–три ступені може бути суттєвою для збереження деталізації світлих або темних ділянок.

Простіше кажучи, знімок із динамічним діапазоном 18 ступенів містить набагато більше інформації про тони, ніж знімок із динамічним діапазоном 11 ступенів, що забезпечує більш реалістичну глибину, плавніші переходи і кращий контроль під час обробки.

На цьому прикладі видно різницю між HDR PQ і SDR: зображення HDR (ліворуч) передає більше деталей у світлих ділянках і більш природні кольори, а зображення SDR (праворуч) стискає динамічний діапазон для стандартних дисплеїв.

Ці цифри наведено для наочності, але вони показують, наскільки HDR PQ зменшує різницю між однокадровим і багатокадровим HDR. Більша кількість ступенів забезпечує більше можливостей для відновлення деталей у світлих і темних ділянках під час подальшої обробки знімків.

Більшість сучасних бездзеркальних камер Canon підтримують зйомку HDR. Камери EOS R10, R50, R6 Mark II та R8 підтримують HDR із накладанням кадрів та HDR PQ, тоді як висококласні моделі, як-от EOS R5, R5 Mark II та R3, надають професійні можливості HDR для фото- та відеозйомки. Навіть моделі початкового рівня, як-от EOS R100, мають режими зйомки в стилі HDR, які автоматично збалансовують об’єкти в контровому світлі.

Напівпрофесійна камера Canon EOS R6 Mark III підтримує фото- й відеозйомку HDR, використовуючи одноразову експозицію для створення відео HDR з повним динамічним діапазоном. Вона займає проміжне місце між моделями для любителів та професійними камерами Canon, пропонуючи розширені можливості HDR у компактному та зручному корпусі.

(Перша камера з вбудованою функцією HDR: Canon EOS 5D Mark III — 2012 р.; перша камера з HDR PQ: Canon EOS-1D X Mark III — 2020 р.)

Почати знімати в HDR легше, ніж може здатися. Незалежно від того, чи знімаєте ви пейзажі, інтер’єри або об’єкти на вулиці, які швидко рухаються, кілька простих прийомів допоможуть максимально розкрити можливості зйомки HDR вашої камери. Ось кілька поряд для початку.

• Увімкніть пріоритет світлих тонів (D+): цей параметр покращує деталізацію світлих ділянок без надмірного насичення кольорів. Це чудовий спосіб підкреслити деталі неба та світлих ділянок, зберігаючи природний контраст.
• Використовуйте IBIS та об’єктиви зі стабілізатором: поєднуйте стабілізацію, вбудовану в камеру, а також стабілізацію об’єктива для отримання більш чітких результатів зйомки з рук у режимах HDR та HDR PQ. Це особливо зручно в умовах слабкого освітлення або під час зйомки без штатива.
• Спробуйте DPP або DPP Express: програмне забезпечення Canon дозволяє легко об’єднувати експозиції, редагувати накладені кадри HDR та обробляти файли HEIF, щоб ви могли експериментувати з відображенням тонів і досягати бажаного результату (примітка: програма DPP Express доступна за підпискою).
• Перегляньте результати на дисплеї HDR: більшість сучасних телевізорів і моніторів підтримують HDR та можуть відображати знімки HDR PQ без додаткової обробки, тож ви одразу бачите весь діапазон кольорів і контрастності прямо з камери.
• Конвертуйте файли у форматі HEIF у JPEG або TIFF: якщо ви плануєте ділитися знімками у соцмережах або переглядати їх на звичайному екрані, конвертуйте файли HEIF прямо в камері або в програмі DPP, зберігаючи повноту HDR.
• Слідкуйте за експозицією: під час зйомки HDR часто краще трохи недоекспонувати кадр, ніж втратити тональні переходи у світлих ділянках, особливо на яскравому небі.

Зрештою, HDR дозволяє бачити фотографії так, як їх бачить людське око. У нових камерах Canon EOS робота з HDR стала простішою та зручнішою, незалежно від того, чи бажаєте ви досягти повного творчого контролю за допомогою традиційного накладання кадрів, чи отримати миттєвий реалістичний результат із режимом HDR PQ. Ви можете знімати з рук, одразу ділитися та переглядати знімки HDR на наявних пристроях.

«За допомогою HDR можна відобразити сцену так, як ви її побачили, — говорить Тібор. — Якщо ви раніше використовували традиційний режим HDR із накладанням кадрів, HDR PQ відкриє нові можливості: цей режим, вбудований у нові камери Canon, дозволяє знімати швидше, отримувати більш чіткі кадри та одразу насолоджуватися вражаючими результатами без додаткових зусиль».

З новою серією бездзеркальних камер Canon EOS R фотозйомка в режимі HDR стала ще простішою та цікавішою.

Автор: Джефф Майер (Jeff Meyer)