Приборкання дикої природи: у пошуках ідеального знімка на природі

Чи то похід на гірську вершину, плавання на байдарках по озеру або плавання на відкритій воді, спортивні розваги на природі відкривають світ можливостей для безстрашних фотографів.

Однією з таких творчих людей є Анна Блеквелл (Anna Blackwell), шукачка пригод, фотограф, письменниця та оратор зі Сполученого Королівства, яка прагне розширити межі власних можливостей — більше того, вона зробила на цьому кар’єру, знімаючи фото та відео для провідних брендів, які випускають товари для спорту й активного відпочинку на відкритому повітрі, серед яких Lowe Alpine та Peak UK. Серед її неймовірних пригод одиночна піша подорож на 1000 миль стародавніми паломницькими стежками у Франції та Іспанії, плавання на байдарках на 4000 км через 11 країн і п’ять столиць, а також сходження на гору Тубкаль, найвищу вершину в Північній Африці.

«Під час однієї з моїх перших пригод я почала фотографувати та вести блог — здебільшого, щоб мої друзі та сім’я могли бачити, як проходить моя подорож, — пояснює Анна, коли її запитали, як вона перетворила хобі на професію. — Я продовжувала робити це протягом кількох років, розповідаючи про свої пригоди в Інтернеті за допомогою фотографій та текстів, і це приваблювало все більше людей. Незабаром я почала розповідати про свої пригоди на заходах, фестивалях, виступати на підприємствах та в школах. Потім я почала звертатися до брендів із пропозицією співпраці під час моїх майбутніх подорожей, і поступово мені вдалося отримати достатній дохід від фотографії, написання текстів, пригодницької зйомки, виступів та соціальних мереж, щоб назвати це повноцінною роботою».

Під час останнього походу Анни в компанії її партнера Сема та собаки Більбо на скелі північного Дартмуру в Англії вона взяла із собою камеру Canon EOS R6 та два об’єктиви — Canon RF 24-105mm F4-7.1 IS STM та Canon RF 50mm F1.8 STM. Вона розповідає, чому їй подобається тікати подалі від міського життя, ділиться найкращими порадами для походів по дикій місцевості та розповідає, як привезти спогади про улюблені пригоди додому за допомогою вражаючих знімків.

Анна, Сем та Більбо почали досліджувати північну частину Дартмура в селищі під назвою Белстоун, оскільки звідти можна дістатися до скелястої вершини. Ці великі окремо розташовані скельні виступи завжди приваблювали Анну.

«Це була абсолютно нова для мене частина Дартмуру, і це було дуже цікаво. Ви йдете через це ідилічне селище і одразу ж опиняєтеся на болотах, — каже вона. — Там я відчувала силу дикої природи та віддаленість від світу, а це саме те, чого я жадаю».

«Походи — це моя пристрасть, — продовжує вона. — Мені подобається носити за спиною важкий рюкзак і блукати стежками. Я не намагаюсь дістатися кудись швидко — я намагаюсь насолодитися спокійною атмосферою місця. Ми дісталися вершини, потім поставили намет і провели ніч на природі».

Любов Анни до природи обумовлена любов’ю її сім’ї до піших прогулянок та походів, а також її шведським корінням. «Моя мама шведка, і я думаю, що у шведській культурі дуже вкоренилося прагнення проводити багато часу на природі та насолоджуватись її красою. Я виросла, багато гуляючи та досліджуючи природу, і, коли ми були у Швеції, ми веслували на каное, займалися кемпінгом та обідали на природі. Тож, гадаю, з раннього дитинства це було невід’ємною частиною мого життя».

До Дартмура Анна подорожувала з компанією, але вона часто подорожує одна, серед таких пригод була одиночна подорож до арктичного регіону Швеції восени 2020 р. (див. знімок зліва вище). «У глибині душі я дійсно люблю самостійні пригоди, бо це унікальний досвід, — пояснює вона. — Я подорожувала 10 днів, не зустрівши жодної людини. Коли ти один, тобі доводиться мати справу з досягненнями та невдачами. Тож, якщо у вас справді поганий день, вам не вистачає мотивації, ви втомилися і зголодніли, ви маєте самостійно упоратися із цими проблемами. Але наприкінці ви розумієте, що дісталися з пункту А до пункту Б цілим і неушкодженим».

Однак, якщо ви подорожуєте з кимось, вам буде легше зробити фото. «Так набагато простіше робити фото, тому що у вас автоматично з’являється об’єкт зйомки, — каже Анна. — Це стосується і Більбо, оскільки він часто стає об’єктом зйомки на моїх фото. Наявність людини або собаки на знімку пейзажу дозволяє "зануритись" в атмосферу фото, чого не скажеш про класичну пейзажну зйомку».

Відповідаючи на запитання, що було першим — захоплення фотографією чи пригодницькі подорожі, Анна не вагається. «Спочатку я захопилася фотографією, — каже вона. — Мій дідусь був чудовим фотографом, я виросла, гортаючи його фотоальбоми, і це прищепило мені любов до фотографії в ранньому віці. Я придбала свою першу камеру в 15 років та вивчала фотографію в школі. Проте перші пригоди я не знімала. Лише через кілька років я об’єднала ці два заняття».

Для Анни зйомка подорожей означає залишатися гнучкою, брати із собою мінімум спорядження та бути винахідливою. Окрім захоплюючих краєвидів, вона також радить фотографувати або знімати на відео життєві моменти, як-от процес надягання рюкзака, закріплення кілочків для намету або кухоль гарячого шоколаду, які, на її думку, можуть доповнити візуальну історію.

«Мені подобається процес розповіді історій про пригоди, — каже вона. — Я часто буваю у віддалених місцях абсолютно одна, але насправді мені дуже подобається ділитися цим досвідом, а фотографія — просто неймовірний засіб для передачі цих вражень.

У цій поїздці, під час "блакитної години", ми збиралися, щоб зробити знімки кухлі гарячого шоколаду або води, яку я кип’ятила, над якими піднімалася пара, підсвітивши їх налобним ліхтарем, бо так ми могли закарбувати цей час доби в креативний спосіб».

Завдяки таким функціям повнокадрової бездзеркальної камери Canon EOS R6, як-от високошвидкісна серійна зйомка та система стабілізації зображення, Анна могла не використовувати штатив, коли знімала за слабкого освітлення.

«Стабілізація та роздільна здатність 20,1 МП під час "блакитної години" були просто фантастичними, до того ж ми забули взяти штатив. Він нам і не знадобився, оскільки камера чудово знімала за слабкого освітлення», — каже вона.

Подорожуючи без зайвого багажу, Анна зазвичай бере із собою лише один об’єктив, який є універсальним як для портретної зйомки, так і для зйомки панорамних пейзажів, у чому їй допомагає легкий об’єктив Canon RF 24-105mm F4-7.1 IS STM.

«Мені подобається цей об’єктив, оскільки він надає більше можливостей для зйомки. Завядки 24-міліметровому об’єктиву вийшов чудовий знімок Більбо крупним планом, але в той самий час я могла трохи збільшити стискання перспективи пейзажів. Коли я вирушаю на пошуки пригод, я хочу мати можливість знімати все одним об’єктивом».

Знайти обладнання, яке відповідає потребам Анни та підходить для непередбачуваних умов її пригод, може виявитися непростим завданням.

Наприклад, під час недавнього лижного походу до арктичного регіону Фінляндії температура опустилася до –22 ºC. «За такої низької температури все стає складніше: від надягання лиж до зупинки на перекус, — пояснює вона. — Фотозйомка з точки зору ефективності перетворюється на військову операцію — руки мають якнайменше знаходитися на холоді, а ви повинні мати можливість іти далі».

Але Анна запевняє, що закарбування цих моментів того варте.

«Найкраще в зйомці спортивних подій на відкритому повітрі — це можливість зберегти ці спогади назавжди. Я досі переглядаю фотографії своїх перших пригод і можу точно згадати, де я була, з ким та що відчувала. Це вражаюче.

Недоліком моїх пригод є те, що іноді на мене тисне необхідність зробити певні фотографії. Були поїздки, коли я сподівалась на чудову погоду й що я зможу зробити дійсно надихаючий контент у горах серед неймовірних пейзажів, а насправді 10 днів йшов проливний дощ. Знімати в таких умовах може бути непросто, адже ви не можете піти додому, щоб переодягтися і просушити обладнання. Ви знаходитеся в наметі, і немає можливості зберегти речі сухими. Це одна з причин, чому я люблю Canon, бо моя камера захищена від несприятливих погодних умов».

Для тих, хто хоче вирушити в незабутню подорож, але не знає, із чого почати, Анна дає пораду: «Якщо саме невпевненість у собі заважає вам вирушити в пригоду, не соромтеся починати з малих відстаней і із часом набирайтеся сміливості. Наприклад, це може бути дикий кемпінг із ночівлею в компанії друзів або, можливо, людини, яка вже має досвід у цьому, або ви можете почати з одноденних одиночних походів у нове місце, щоб звикнути до самостійності. Курси також є чудовим способом розвитку навичок та знайомства з новими друзями. Нарешті, не бійтеся робити помилки. Навіть ми, професіонали, час від часу помиляємося — якщо ви навчаєтесь на цих помилках, це не вважається невдачею».

Зрештою, стрибок у невідомість того вартий.

«Пригоди, як і раніше, залишаються для мене одним із найкращих способів перезавантажитися та відновити сили. Особливо поодинокі подорожі, навіть якщо це лише день, проведений у новому місці, — підсумовує Анна. — Саме такі поїздки стимулюють мій творчий розвиток і заряджають енергією, тому вони були б мені потрібні, навіть якби це не було моєю роботою».

Автор: Лорна Докерілл (Lorna Dockerill)