Зйомка міських серфінгістів у Мюнхені з Томом Ріджпертом і Сержем Тьолоном
«Ви потрапляєте до центра міста, і вже наступної миті вас оточує спільнота серфінгістів». – Том Ріджперт, режисер інтерактивного кіно
Ми сидимо на березі річки Айсбах в Мюнхені з режисером інтерактивного кіно Томом Ріджпертом і його кінооператором Сержем Тьолоном. Сонце вийшло з-за хмар. Воно напрочуд тепле, як для квітня, хоча вода ще зовсім холодна (лише 4 ºC). Це останній день зйомок міських серфінгістів, і поки величезна знімальна група готується до прибуття наших героїв, ми робимо невеличку перерву, щоб поговорити з Томом і Сержем про їхні враження, зокрема від камери EOS C300 Mark II.
Том починає:
«Коли нам вперше надали короткі відомості, ми всі були дуже зацікавлені, тому що багато речей були абсолютно нові. Нам подобається відкривати для себе нові технології, щоб пропонувати користувачам абсолютно нові можливості».
Але для Тома технології — це лише спосіб досягти мети. Він прагне показати саму суть того, що відбувається, щоб технології відійшли на задній план, а залишилася історія з реального життя.
«Спільнота серфінгістів представляє дуже цікаву субкультуру, розповідь про яку неодмінно зацікавить глядачів. Крім того, це те, що глядачі можуть побачити на власні очі десь неподалік. Це розповідь про звичайних людей, які роблять екстраординарні речі, створюючи чудову нагоду для фотозйомки або, як у нашому випадку, імітації фотографування».
Айсбах — це відкритий простір, де щодня підкорюють хвилі понад сто серфінгістів. Коли постало питання про майбутніх героїв зйомки, Том сказав, що немає нікого кращого, ніж Тао, Каріна та Алекс.
«Вони допомогли нам освоїтися в спільноті серфінгістів, члени якої дуже згуртовані. Зазвичай вони не дуже добре ставляться до комерційної відеозйомки, тому що навколо їхньої річки завжди щось відбувається, а вони сприймають її як рідний дім».
Сержу також сподобалося місце, вибране для зйомки:
«Той факт, що це посеред міста, дає можливість показати розташовані навколо будівлі та автомобілі, які рухаються на задньому плані. Водночас у нас є можливість вибрати ракурс, щоб підкреслити особистість серфінгіста. Ми можемо установити камеру перед спортсменом практично на рівні води. Завдяки цьому ми почуваємося так, ніби опинилися на хвилі разом із ним».
Проте найскладніша проблема для Сержа — освітлення річки Айсбах. Він каже:
«Для зйомки відео вкрай необхідно створити певне середовище, зокрема забезпечити освітлення. Ви не можете просто покладатися на природне освітлення або міські ліхтарі, адже неодмінно знадобиться більше світла. Ми дуже старалися не змінювати умови надто сильно, щоб люди не почувалися так, ніби вони ніколи не зможуть створити таку фотографію. Ми не хотіли, щоб це виглядало як постановка або штучно освітлена сцена, тому головне завдання полягало в тому, щоб зберегти реалістичність. Для цього ми підібрали колір освітлювальних приладів у тон вуличних ліхтарів на мосту. Ми також імітували місячне сяйво. Я взяв два наповнені гелієм надувні ліхтарі. Один (лампу розжарювання) ми розташували попереду на мосту, а інший (денне світло) — позаду. Далі я встановив чотири робочі ліхтарі на стійку вздовж моста. У нас було ще чотири ліхтарі з колірною температурою 10 000 К на мосту й два ліхтарі з колірною температурою 5000 К на берегах річки. Вони були спрямовані на серфінгістів».
Деяким кінематографістам подобається використовувати камери на межі можливостей. Том і Серж пішли навіть далі й розробили абсолютно новий спеціальний штатив для камери EOS C300 Mark II, щоб надати реалістичності знімкам міських серфінгістів Мюнхена. Як розповів Серж, для створення інтерактивних матеріалів доводиться поєднувати так багато різних нових методів відеозйомки, що без ретельного тестування тут не обійтися:
«Знімаючи з різних штативів під різними кутами, ми детально дослідили місцевість. Ми зробили дуже багато знімків із різних сторін хвилі (по центру, справа, ззаду), використовуючи будь-яку нагоду, щоб отримати новий ракурс і водночас відтворити творче бачення Тома».
Том починає поступово пояснювати нам, як вони використали цілу низку камер Canon, щоб створити спеціальні штативи, які стали основою для всієї роботи. Він почав зі штатива з кутом огляду 180º:
«Найскладніший аспект зйомки з кутом огляду 180º — забагато речей у кадрі. Я маю на увазі освітлювальні прилади, знімальну групу, перехожих, тобто все те, що не повинно потрапити в кадр. Тут потрібен зовсім інший спосіб мислення та підхід до кадрування знімків».
Серж додає:
«Спочатку ми спробували дві камери EOS C300 Mark II з ширококутними об’єктивами, а потім — одну з «риб’ячим оком». З’ясувалося, що ця одна камера забезпечує нам цілковиту автономність. Ми могли використовувати стандартне обладнання, щоб наближати камеру до води та захищати її в ситуаціях, коли вода була надто близько. Ще важливіше те, що ми отримали абсолютно нові враження, які відіграли значну роль у фільмі».
Був створений також штатив для масштабування з трьома камерами EOS C300 Mark II. Ми використали його, щоб продемонструвати переваги оптичного збільшення порівняно з цифровим зумом для фотографів-початківців, які користуються смартфонами. Том пояснює:
«Мені здається, що під час створення штатива для масштабування найскладніше було зробити так, щоб усі три камери знімали з однакового ракурсу. Нам довелося взяти дзеркальні штативи, призначені для зйомки в 3D. Крім того, ці три камери мали відтворювати різні аспекти того, що відбувається в кадрі. Можна було застосувати макрозйомку, щоб зняти серфінгіста крупним планом, потім зменшити фокусну відстань, і тоді в кадр потрапляв не лише він, а й випадкові перехожі. Якщо ж ми знімали з мінімальною фокусною відстанню (вона становила 28 мм), на передній план виходила спільнота серфінгістів у центрі міста. Я вважаю, що для нас як кінематографістів це цікавий спосіб побачити різницю. Насправді, дуже приємно знову усвідомити, наскільки покращує результат правильний вибір об’єктива і як можна показати різні аспекти подій у кадрі з одного ракурсу, але за допомогою різних об’єктивів».
Зрештою вони створили штатив для динамічних сюжетів:
«У результати ми отримали чудовий штатив для динамічних сюжетів, і це просто надзвичайно. На ринку є багато камер споживчого класу, які дають можливість знімати відео й робити з нього фотографії. Але ми хотіли продемонструвати якість фотографій, зокрема створених камерами Canon, якої не можливо досягти, зберігаючи окремі кадри відео».
Окрім технологій, була ще одна річ, без якої ми не змогли б створити цей неймовірний матеріал. Це фізична витривалість наших серфінгістів. Вони просто вразили Тома:
«Алекс і Каріна дуже милі люди й чудові серфінгісти, а Тао просто фантастичний. Якось я жартома попросив його підпливти трохи ближче до нас на дошці (для цього йому потрібно було буквально подолати потужну хвилю), і він зробив це, він підплив трохи ближче. Те, що він міг робити, і те, як чітко він контролював свою дошку й саму річку, викликало захоплення. Він пробував знову й знову, але зрештою добивався мети, рухаючись синхронно з краном. Це виглядало неймовірно».
Зйомка з EOS
Коли Серж працював із камерою EOS C300 Mark II, він почувався як у своїй тарілці, що якимось дивом стала новенькою й блискучою.
«Камера C300 Mark II здалася мені добре знайомою. На мою думку, Canon чинить правильно, не змінюючи її розмір і вагу. Вони також не змінили орієнтацію кнопок на камері, тому вона здається звичною всім, хто користувався попередньою версією».
Тим не менш, у цій камері з’явилося багато нових функцій, які точно варті уваги. Серж відзначив їх окремо:
«Камера C300 Mark II здатна створювати зображення у форматі 4k, що вкрай важливо. Ви знаєте, що багато камер не можуть знімати в цьому форматі без зовнішнього обладнання. Удосконалено також внутрішню систему меню, тож тепер нею значно зручніше користуватися. Вам не доведеться прокручувати кілька сторінок, щоб потрапити в потрібне місце».
Що стосується конкретних вимог до зйомки міських серфінгістів, камера EOS C300 Mark II показала себе якнайкраще:
«Я з’ясував, що C300 Mark II — це ідеальний варіант для зйомки за слабкого освітлення. Вона дає чудові результати в темряві. У неї чудовий динамічний діапазон для зйомки при денному світлі, а також у складних умовах, як-от на річці, де дуже багато яскравих ділянок, які виникають через відбиття від поверхні води променів сонця та наших освітлювальних приладів. Ми спрямували на серфінгістів досить інтенсивне контрове світло, намагаючись підкреслити їх силуети. Камера впоралася із завданням без жодних проблем, незважаючи на темряву фону та яскраве освітлення серфінгіста».
Одна з новинок цієї кінокамери — технологія Dual Pixel CMOS AF, з якою Серж мав нагоду поекспериментувати:
«У мене була можливість випробувати автофокус у камері C300 Mark II на етапі тестування, а також у перервах між дублями. Мене це дуже вразило. Як на мене, за цим параметром C300 Mark II не поступається найкращим фотокамерам».
Камера EOS C300 Mark II також допомогла знімальній групі досягти кращих результатів на етапі подальшої обробки. Ось як це пояснює Серж:
«Ми знімали в режимі Canon Log 2, щоб отримати потрібну гамму. Це дало нам можливість використовувати камеру в граничних режимах, знаючи, що отримаємо чудові зображення й зможемо повернутися до початкового стану речей на етапі подальшої обробки».
Зрештою Том чудово підводить підсумок:
«Ми маємо багато інформації для чорних і білих ділянок. Що стосується кольорів, тут є широкі можливості на етапі подальшої обробки, що вкрай важливо для зйомки фільму, особливо коли мова йде про високоякісне професійне комерційне відео. Гадаю, для нас ця камера ідеальна».
Перегляньте інтерактивний контент, присвячений серфінгістам.