Joseph Penney

За допомогою репу та поезії Кейптаун намагається подолати расові розбіжності
Автор: Джо Пенні (Joe Penney)

Joe Penney
Joe Penney

Природна краса Кейптауна — міста, оточеного океаном і розділеного навпіл плоскою вершиною Столової гори, — контрастує з сотнями років рабства та расового гніту в минулому.

Сьогодні покоління художників, музикантів, поетів і кінематографістів намагається подолати цю спадщину. У Південно-Африканській Республіці, країні з 11 державними мовам, важливим є не лише те, що вони прагнуть донести до інших, але й мова, якою ці люди висловлюються.

Квінтін Голіаф, відомий за своїм сценічним псевдонімом Jitsvinger, що означає «дурман», – репер змішаного етнічного походження з Кейптауна. Він читає реп мовою африкаанс, якою розмовляють 7 мільйонів жителів Південно-Африканської Республіки. Ця мова утворилася від нідерландської із запозиченнями з малайської, португальської, англійської, китайської, коса та койсанської мов.

Joseph Penney

Голіаф, чиї музичні твори зачіпають такі теми, як політика, національна приналежність і кохання, стверджує, що популярність африкаанс зростає, особливо серед молоді. 

«За останні півтора десятиліття мова африкаанс стала більш трендовою та розкутою», – каже він. І додає, що в околицях Кімберлі в одному реченні можуть використовуватися слова шести різних мов.

Joseph Penney

«Відтак мій сленг може охопити ширшу колективну свідомість, а це, по суті, і є майбутнє африкаанс: всеосяжність і прийняття свободи самовираження інших».

Хоча майбутнє мови африкаанс видається обнадійливим, її минуле досить спірне. Мова африкаанс була поширеною поблизу Кейптауна серед рабів із Західної Африки, місцевих племен кхої, сан і мешканців Індонезії, котрі перейняли нідерландську мову рабовласників і колоніальних поселенців, а потім зробили її своєю розмовною мовою.

Joseph Penney

За даними Інституту з питань расових відносин Південно-Африканської Республіки сьогодні лише близько 40 відсотків людей, що користуються африкаанс у побуті, є білими південноафриканцями. 

«У наш час чимало людей надалі ставляться до «білої» мови африкаанс як чогось прекрасного, чистого й правильного, а її негативна або меншовартісна версія відображає укорінену ненависть до самих себе, яку залишило по собі рабство, колоніалізм і апартеїд», – стверджує Голіаф. 

«Широкій спільноті носіїв африкаанс потрібно ще дуже багато працювати над собою», – каже він.

Joseph Penney

Джетро Лоу, поет із Кейптауна, також виконує свої твори мовою африкаанс. Нащадок корінних койсанських і мозамбіцьких рабів, він у своїй поезії спирається на легенди та міфи корінних жителів Кейптауна. Він грає на музичному луку, який традиційно використовувався для поезії, музики та спілкування.

Joseph Penney

«Я намагаюся популяризувати культуру корінних народів і їхні символи, як-от лук, серед широкого загалу», – каже він. 

Після зулу, коса й африкаанс англійська – четверта найпоширеніша мова в Південно-Африканській Республіці, однак вона має набагато більший вплив у суспільному житті.

Joseph Penney

Бекі Пайлот Біллер – 24-річний студент студент інституту кінематографії з Лімпопо, який розмовляє зулу й англійською мовами та спілкується останньою на роботі, де основна увага приділяється соціальним питанням. 

Пайлот стверджує, що расовий розподіл у Кейптауні зберігся донині, і під час пошуку роботи він зіткнувся з проявами дискримінації, оскільки не розмовляє на африкаанс.

Joseph Penney

«Для мене ситуація, коли для отримання роботи потрібно мати певний колір шкіри, є неприйнятною. Роботодавці аргументують це тим, що ті, хто вільно читає та пише мовою африкаанс, мають більше перспектив. Яка ж це робота?»

Joseph Penney

Схоже, представники кожної спільноти Кейптауна мріють про Південно-Африканську Республіку без упереджень. На нещодавньому концерті відомий рок-музикант Джеремі Де Толлі, білий англомовний житель Кейптауна, заявив, що біле населення країни має поділитися своїм достатком з іншими південноафриканцями.

Joseph Penney