Представляємо вам спеціаліста з фотографування їжі Майка Цанга (Mike Tsang), який робить апетитні динамічні сюжети.

Майк Цанг стрибає і завмирає в повітрі

@freshmikeeats

Зйомка динамічних сюжетів завжди було пристрастю Майка Цанга; але з їжею в них склалася любовна пригода, яка допомогла створити справжні шедеври для гурманів фотографії.

Ми поговорили з даруванням з Instagram про його смачні та динамічні історії.

Розкажи нам трохи про себе, Майк. З чого почалося твоє захоплення фотографією?

У дитинстві в мене були камери «на один раз». Ми робили сімейні фотографії наших пригод, а потім складали їх у фотоальбом. Пам’ятаю, у мене була власна камера і я дуже нервував, роблячи фотографії, тому що на плівці було тільки 25 кадрів. Тому я робив знімок тільки тоді, коли був упевнений, що вийде ідеальний кадр.

Свою першу цифрову дзеркальну камеру я купив у 25 років. З нею я знімав своє повсякденне життя, залишав кадри на пам’ять і ділився зі світом своїм баченням. Ми з друзями влаштовували фотопригоди. Ми знаходили занедбані будівлі й годинами знімали дрібні деталі і текстури міського ландшафту.

Мені подобається знаходити красу в несподіваних місцях і ділитися нею зі світом.

Ваші фотографії зазвичай «фіксують їжу в русі» – звідки взялася ця зацікавленість рухом та їжею?

Я не завжди був фотографом їжі, мені більше подобалося знімати вулиці та ситуації з життя. Мені хотілося фотографувати урбаністичний бік Лондона, а особливо цікаво було знімати темну сутність будівель.

Я почав знімати їжу тільки тоді, коли познайомився зі своєю дівчиною – вона справжній гурман. Вона навчила мене всьому, що я знаю про їжу. Саме тоді я почав поєднувати у фотографіях їжу й вулиці.

У дитинстві мені подобалося змушувати речі рухатися. Раніше я робив фліпбуки, не особливо змістовні, просто невелика історія – наприклад, політ повітряного змія. Для мене це було щось на кшталт створення руху. Саме тоді я й захотів створювати рух наяву, і тепер я дизайнер руху. Витоки моєї фотографії лежать саме там. Мені подобається фотографувати речі, які складно зловити в кадрі, наприклад момент замерзання.

Дві чашки бульбашкового чаю «в польоті»

@freshmikeeats

Ваші історії виглядають досить спонтанними – скільки часу займає зйомка?

Все починається з того, що ми з подругою вибираємо, де поїсти. Ми йдемо в це місце, і я роблю знімки по дорозі в ресторан або магазин, щоб перейнятися атмосферою.

Я теж регулярно знімаю відео. Я знаходжу запис, який надихає мене, і запам’ятовую рух, який згодом спробую зняти в статичному кадрі. Із того моменту все вже досить спонтанно. Це ще й емоційний процес, тому що вам потрібно прислухатися до своїх інстинктів і відчувати момент, щоб зробити потрібний кадр.

Що стосується вашого Canon EOS M5, які режими та настройки ви використовуєте, щоб зловити ці швидкоплинні моменти з їжею?

Я знімаю в режимі ручного налаштування – це дає мені відчуття повного контролю над створенням своїх історій. Я можу керувати світлом, витримкою затвора й діафрагмою. Мені подобається знімати у форматі RAW, тому що потім ці знімки можна перенести в Lightroom і за потреби відредагувати. Мої історії зазвичай виглядають досить меланхолійно, і я думаю, що це спадщина моєї вуличної фотографії, занедбаних будівель з минулого.

Коли я фотографую рухомі об’єкти, я знімаю в ручному режимі, а потім в режимі f/1.0 намагаюся навести фокус на певний елемент. Що стосується витримки затвора й діафрагми, я зазвичай перебираю різні варіанти, поки не знайду той, який мені подобається.

Сироп наливають на млинчики

@freshmikeeats

Якою історією або колекцією історій ви найбільше пишаєтеся як фотограф?

Одну історію я дійсно вважаю особливою – це був момент, коли я вперше застосував нову техніку. Я був у Finks Salt&Sweet у Північному Лондоні, був обідній час, і освітлення було просто досконале. Я подумав: «Хіба не було б здорово, якби я захопив би сплеск кави, коли в неї падає шматочок цукру?». Мені вперше вдалося зловити момент з першого кадру, у мене було відчуття, що я виграв в лотерею. Життя швидкоплинне, а можливість зупинити мить і розглянути все в найдрібніших деталях надихнула мене продовжувати.

Ви змусили нас задуматися, який фестиваль їжі відвідати цього літа, у вашому щоденнику є щось на прикметі?

Нещодавно я побував у Market Hall – це новий ринок у районі Fulham Broadway, один з трьох, які мають відкритися. Це ринок зі східною атмосферою, на якому продається переважно їжа азіатської вуличної кухні та є багато місць для сидіння. Це місце ідеально підходить для того, щоб купити якусь їжу, яку можна втілити в живому образі – всістися і фотографувати.

Минулого року я побував у Meatopia, там відомі шеф-кухарі готують м’ясо на відкритому вогні. Я хочу знов сходити туди цього року – там багато цікавого. Більшість шеф-кухарів готують прямо у вас на очах, тому там можна зняти безліч моментів.

Cheese Street – ще один фестиваль їжі, який я планую відвідати цього літа. Я вважаю, що сир чудово підходить для відтворення руху (всі ми бачили знімки піци, що тягнеться, і тостів, змазаних маслом).

Шматочок суші, затиснутий між паличок у повітрі

@freshmikeeats

Окрім Canon EOS M5, яке ще обладнання і платформи ви використовуєте для створення своїх історій?

Найчастіше я викладаю історію в Instagram, тому що там можна встановлювати відповідні хештеги й спілкуватися з іншими фотографами та любителями їжі. Це чудовий інструмент, який дозволяє подивитися, що роблять інші люди, і знайти нові місця з їжею.

Що стосується обладнання, у мене є Canon EOS 2000D, який чудово підходить для зйомки на ходу. Іноді я використовую штатив, щоб зробити статичні кадри, додаткове світло, щоб створити освітлення, яке мені потрібне (хоча я зазвичай попереджаю співробітників ресторану заздалегідь), і запасні акумулятори. Я завжди беру додатковий акумулятор.

Ви фотографували багато різної їжі. А яка ваша улюблена?

Це дуже складне питання. Мені подобається азіатська кухня – усі страви з рисом та локшиною. Я нещодавно був у Японії і закохався в їхню кухню: суші, рамен... Їхня культура тісно пов’язана із приготуванням страв, вони дуже багато часу витрачають на приготування і ви дійсно відчуваєте любов, з якою все приготовлено.

Що ви хотіли б зробити в майбутньому, і як ви бачите еволюцію свого фотографування їжі в динаміці?

Я хочу робити ще цікавіші кадри – можливо, підкидати їжу й намагатися зловити в кадрі її природний рух і падіння.

Я продовжую вчитися – і завжди є, що покращувати. Мої знімки не ідеальні, як мені хотілося б, а значить, ще багато чому належить навчитися. Цього можна досягти тільки практикою: що більше ви робите, то краще виходить. Мої сьогоденні історії далеко попереду в порівнянні з найпершою. Тому я думаю, що мої фотографії органічно еволюціонуватимуть паралельно з новими прийомами та навичками, які я візьму на озброєння.

Набір обладнання Майка

Canon EOS M5

Canon EF 35mm f/1.4L II USM

Canon EOS 2000D

Відповіді були відредаговані для більшої зрозумілості й покращення стилю.



Інтерв’юер: Саша Ньюбері (Sasha Newbury)