Ана Пратас розповідає про свій підхід до сімейного фотографування

Медальйон з портретом

@anapratasfotografia

Усе від дитячих витребеньок до колискових, Ана Пратас (Ana Pratas) намагається зберегти кожну мить. Представляємо вам сімейного фотографа, який використовує прийоми документальної зйомки, фіксуючи неповторні й реалістичні моменти.

Скільки ви вже працюєте фотографом і як почали?

Я почала робити фотографії дуже давно – тоді це ще було моїм хобі. У 2011 році мої знімки стали перетворюватися на щось більше, тому коли мені довелося покинути свою роботу, я почала заробляти фотографією.

Проте фотографія завжди була великою частиною мого життя. Моя мати робила багато моїх знімків, коли я була дитиною, і сьогодні я ними захоплююся. Вона їх друкувала й робила з них фотоальбоми на пам’ять для себе, для мене, наших друзів і сім’ї. Я дуже рада, що вона це робила.

Ви завжди фотографували сім’ї?

Ні, коли камера вперше опинилася в мене в руках, я робила знімки без якоїсь конкретної цілі. Потім одного дня щось перемкнуло в мене в голові та я відкрила для себе сімейну фотографію. Я зрозуміла, що мені це подобається і в мене це виходить. Я почала глибше вивчати цю професію та поглинала всю інформацію, яку могла, а також багато практикувалася. Спочатку я фотографувала сім’ї моїх знайомих, а перший клієнт у мене з’явився в 2011 році.

Моя любов до сімейної фотографії цілком пов’язана з моїм дитинством. Воно було в мене дуже щасливе. Сім’я та фотографія – це те, що для мене багато значить.

Два хлопчики в однаковому одязі

@anapratasfotografia

Як ви вважаєте, фотографування, друк і збереження знімків із самого початку життя дитини – це важливо для дитини чи для її батьків?

Мені здається, що для обох, але особисто я більше фотографую для дітей, ніж для батьків. У майбутньому – скажімо, років за тридцять – діти будуть цінувати ті фотографії саме так, як я ціную знімки з мого дитинства. Там буде щось таке, чого вони вже не пам’ятають: якісь моменти повсякденного життя, домашні тварини або їхні батьки – такі, як вони виглядали в минулому. Також важливо фотографувати приміщення й простори – перший дім, сад, де вони навчилися їздити на велосипеді, або спальня, де вони жили з братом або сестрою.

Тож акцент саме на дітях.

Нам подобається реалістичність ваших фотографій – наприклад, знімки з дитячими витребеньками. Ви намагаєтеся фіксувати якомога реальніші моменти?

Так. Під час фотосесії я проводжу із сім’єю весь день. Я не прошу їх робити вимушені пози – я виступаю в ролі друга. Звичайно, я хочу бачити все. Я не втручаюся – важливо, щоб усе було максимально натурально і автентично. Якщо я почну керувати або втручатися, ми втратимо суть їхнього повсякденного життя.

Коли діти плачуть

@anapratasfotografia

Яке обладнання ви використовуєте для фотографування сімей?

У мене Canon 6D 1 та Canon EF 100mm f/2.8 Macro USM. Я не люблю важкого обладнання, тому що постійно рухаюся, і дзеркальна камера Canon 6D дійсно легка.

Мені подобається глибина 100-міліметрового об’єктива; це завжди дуже важливо, особливо під час зйомок в документальному стилі десь назовні. Співвідношення якості фотографій та ціни – найкраще, що мне вдалося знайти.

Як вам вдається фотографувати природні сюжети й не втручатися?

Через взаємодію. Я граю з дітьми, я снідаю із сім’єю, я супроводжую їх. Через кілька годин вони вже до мене звикають, тому все стається природним чином. Моя наявність – це вже елемент втручання, тому зовсім не втручатися важко. Але є різниця між тим, щоб просто бути поруч, і спілкуванням, тож я намагаюся взаємодіяти, а не бути предметом інтер’єру, тому що так виникає більше природних моментів.

Ви постійно працюєте з батьками, які пишаються своїми дітьми й хочуть усім розповісти про них. Чи є у вас поради щодо друку й оформлення знімків?

Я завжди раджу сім’ям друкувати й зберігати знімки. Сьогодні в нас вже є фотографії, яким понад 100 років, а із сучасними технологіями вони проживуть навіть довше. Тому важливо не лише їх десь мати, а й ретельно зберігати.

Також варто придбати фотоальбом – знімки в ньому виглядають просто чудово. З альбомом вам буде простіше переглядати фотографії, ділитися ними із сім’єю та друзями, а потім і з дітьми.

Чи здається вам, що ваші фотосесії роблять подальше сімейне життя тіснішим?

Я вважаю, що так. Я з’ясувала, що сім’ї, для яких я фотографую, зазвичай вже досить дружні. Я намагаюся фіксувати моменти, яких ми не помічаємо, наприклад спонтанні ніжні жести між братами й сестрами або якусь деталь, яка характеризує особистість дитини. Мені здається, саме такі моменти допомагають людям зрозуміти, що вони разом.

Яке ваше улюблене сімейне фото – і чому саме воно?

У мене таких два. Перше – це коли в нас була портретна фотосесія і я намагалася зібрати всю сім’ю разом, але вийшов повнісінький хаос. Хтось із дітей побіг, мати спробувала його зупинити, потягла за собою батька, який у той момент стискав у руках іншу дитину – оце насправді сімейне фото. Воно не ідеальне, ніхто не посміхається в камеру, але воно смішне й реалістичне.

Друге – це фото, на якому мати вкладає сина спати. Знімок дуже темний, з дуже високим значенням ISO, тому там багато шуму. Технічно це не найкраще фото, але це дуже душевний момент – воно просто дорогоцінне.

Можете дати якісь поради щодо фотографування дітей?

Є гра, в яку я граю з дітьми, щоб вони почувалися комфортніше. Вона зветься «серйозна гра». Суть в тому, що ти кажеш дітям – будьте дуже серйозними, не посміхайтеся та не смійтеся. Більшість не витримує та дуже швидко починає реготати.

Я завжди намагаюся знімати в цікавих місцях, таких як парки чи пляжі, або десь там, де всі почуваються комфортно, майже як вдома. Проте мені здається, що якщо ви любите дітей, то у вас все буде виходити само собою.

Ну і, звичайно, практика, практика, практика!

Малий хлопчик сидіть на лавці

@anapratasfotografia

Набір обладнання Ани

Серія Pixma TS8240

Canon EF 100mm f/2.8 Macro USM

Canon EOS 6D*

Відповіді були відредаговані для більшої зрозумілості й покращення стилю.

* Canon EOS 6D Mark I більше не підтримується; див. Canon EOS 6D Mark II, щоб отримати більше інформації.



Автор: Саша Н’юбері (Sasha Newbury)